Церква св. ап. Петра і Павла

Найдавніша писемна згадка про храм датована 1513 р. На той час він був дерев’яним. Та вже в 1580 р. на його місці звели кам’яну церкву. Її стіни були розписані фресками, які містили сюжети з апокаліпсису, життя св. Стефана й Страшного суду. За турків церкву передали католикам. Це викликало негативну реакцію в української громади. Їхня делегація, яка з’явилася до великого візира Ахмеда Кюпрюлю, заявила, що краще б султан перетворив церкви на «приміщення для псів, ніж віддає їх полякам». У ХVІІІ ст. сакральна споруда мала двосхилий дах, а дзвіниця розташовувалася на воротах. При храмі існували 3 братства. У 1795 р., після того, як частина Поділля відійшла до Російської імперії, церква стала православною. У 1834 р. до храму прибудували дзвіницю. 1991 р. церкву передали громаді Української православної церкви Київського патріархату.